Народні обранці після ухвалення Кримінально-процесуального кодексу взялися та трудове законодавство. Проект нового Трудового кодексу чекає розгляду в Верховні Раді. Головними лобістами законопроекту виступають урядовці та, як не дивно, старі радянські профспілки. Профспілки покликані захищати інтереси працівників, не помічають звуження прав найманих працівників у запропонованому ТК. Однією з причин є контроль над профспілками з боку олігархів. Розглянемо основні причини нашого занепокоєння.

Заплутане законодавство

Перше читання Трудовий кодекс пройшов ще у 2008 році. Однак розгляд постійно відкладався із-за спротиву незалежних профспілок, юристів та громадських організацій. Але цього разу законодавець налаштований більш рішуче і цілком можливо, що з 1 січня 2013 року українцям доведеться працювати в нових умовах. То чого ж слід очікувати.

По перше законопроект нового Трудового кодексу нечітко структурований та великий за об'ємом. Він містить більш ніж 400 сторінок. До нього включені окрім регламенту трудових відносин, ще цілу низку законів, що стосуються праці. Однак найбільш відчутним стане збільшення робочого дня до 12 годин, а робочого тижня до 48 годин. Щоправда, в ТК зазначається, що робочий тиждень триває 40 годин і може бути збільшений до 48-ми тільки за згодою працівника. Але говорити в українських реаліях про добровільну згоду і методи її отримання, мабуть не потрібно.

Також роботодавцю наданий на інструмент з посилення контролю над робітником у  вигляді дозволу на встановлення відеоспостереження та використання цих матеріалів, як доказу несумлінного виконання працівником своїх обов'язків (ч.1 ст.28). Що в свою чергу може бути підставою для звільнення.

Профспілки втрачають свій вплив

Однак неприємності після описаного не закінчуються. Ще одним цікавим і неприємним нововведенням є порядок звільнення за власним бажанням. Зараз, якщо працівник подає заяву на звільнення за власним бажанням і через деякий час передумав, то йому достатньо продовжувати працювати на підприємстві. Нововведення передбачає у випадку, коли працівник передумав звільнятися, то йому необхідно у письмовому порядку повіломити роботодавця у зміні свого рішення. У противному разі робітник буде звільнений примусово в двотижневий термін.

Проект нового ТК вимагає від роботодавця лише погодити з профспілкою звільнення працівника, фактично ж лише попередити про нього. Відповідно до частин 2 і З ст. 122 профспілковий комітет, у разі незгоди, повинен протягом однієї доби повністю оформити відмову на рішення про звільнення. Отже можна стверджувати, що допускається розірвання трудових відносин з працівником навіть всупереч вмотивованому рішенню профспілки. Крім того роботодавцеві надано право бути присутнім на засіданні профспілки, але це уже втручання у внутрішні справи профспілки та можливість виявити нелояльних.

Також, відповідно до ст. 305 проекту Трудового кодексу, на малих підприємствах роботодавець може встановлювати режим роботи самостійно, яке може передбачати зайнятість у вихідні та святкові дні. Але тут виникає казус, адже це суперечить ч. 1. ст. 233, цього ж проекту,  де йде мова про те, що праця у вихідні та святкові дні оплачується у подвійному розмірі. Причому заперечення на такий режим може подати лише профспілка, а не трудовий колектив.

На додаток до цього всього додана ще одна можливість для звільнення. Відповідно до ч.3 ст.105 проекту, підставою для звільнення може бути відмова від проходження медичного огляду та проходження профілактичних щеплень.

Необмежена влада роботодавця

Досить суперечливим є можливість обстоювання прав працівником у досудовому порядку. В чинному Кодексі Законів про Працю, комісія з трудових спорів на підприємстві приймає рішення простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У новому ТК таке рішення приймається за згоди усіх членів комісії. З врахуванням того, що така комісія наполовину складається з представників роботодавця, то про її ефективність можна здогадуватись.

Але самою найбільшою загрозою для прав найманих працівників, може бути право роботодавця не укладати з працівниками колективного договору. І на додачу до цього працедавець може самостійно змінювати умови праці, шляхом затвердження власних наказів, рішень та розпоряджень. Тобто ніякої відповідальності, яка передбачалась за невиконання колективного договору.

Час покаже, яким буде новий Трудовий кодекс України, але сподіватися на відстрочку його прийняття не приходиться. Із слабким профспілковим рухом, необізнаністю населення та значними сірими схемами працевлаштування, цей проект може стати реальністю. Чи слід готуватися до погіршень умов праці, залежить від кожного найманого працівника.